Перша школа у Тернополі адаптувала 200-бальну систему оцінювання: що про це думають вчителі та учні?
У Тернопільській школі №28 адаптують нову систему оцінювання учнів – 200-бальну, як у вищих навчальних закладах. Минулого року за нею навчалися десятикласники, а з початком нового навчального семестру альтернативу впроваджують і для дітей у 9 та 11 класах.
Поспілкувались з директоркою школи, учителями та учнями про переваги та недоліки такої системи. Чому тепер принести додому «двійку» за урок – це класно?
200-бальна система оцінювання знань – це давно поширене явище серед студентів українських та закордонних вишів. Вона є накопичувальною, тобто здобувачі освіти мають можливість поступово набирати бали, які наприкінці року підсумовуються. Проте, як зауважує директорка Тернопільської школи №28 Лілія Вавринів , така система є справжньою новацією в закладі середньої освіти. Тому коли ще у 2022 році колектив школи першим у нашому місті наважився запровадити альтернативне 200-бальне оцінювання для учнів та вчителів 10 класів, ризиків було безліч. Тим не менш, вони собі повністю виправдали, а цьогоріч за системою працюватимуть ще 9 та 11 класи.
«Двійки» – більше не проблема
Чим особливе 200-бальне оцінювання і які «плюси» має? За словами директорки Лілії Вавринів, 12-бальна система, яка є спадком радянської школи, – це інструмент, який має більш каральний, ніж мотивуючий характер для учнів. «Нова українська школа» натомість пропонує оцінювати вербально, тобто коли вчитель словами коментує роботу школярів. Це також не зовсім об'єктивно. Тому у школі №28 вирішили спробувати інший формат оцінювання, який тільки здобуває популярність в Україні.– Ми розуміли, що колишня система оцінювання потребує удосконалення, діти тепер не такі, як колись, а мотивувати їх застарілими методами не дієво та не дає результатів. Минулого року спробували адаптувати для десятикласників 200-бальне оцінювання. Воно забирає будь-яке відчуття отримання оцінки, бо дитина просто набирає певну кількість балів та контролює їх суму. А потім, наприкінці семестру чи року, перекладати бали за шкалою у традиційну 12-бальну систему, – пояснює директорка.
З вересня за альтернативною системою навчаються чотири 9-х, два 10-х та два 11-х класи. 200-бальне оцінювання внесло у шкільні життя чимало позитивів. Лінія Вавринів каже: відтепер, якщо дитина за урок отримує «двійку» (наприклад, з максимальних двох балів за завдання – прим. авт.), то сліз та скандалів з батьками вдома не буде, бо це добрий результат.
Також, якщо вчений вирішивши не здавати певну роботу «на вже», він може виконати її пізніше, адже педагоги чітко встановлюють дедлайни (як у університеті).
Крім того, у школярів з'явився шанс підраховувати власні бали та орієнтуватися – якщо отримали достатньо для оцінки, то можна більше нічого не здавати. Це додаткова мотивація вчитись.
– Скажімо, старанні учні, які завжди були відмінниками і отримували по 10 балів, за новою системою оцінювання легко набирають 11 та 12 балів. Це дуже надихає їх до навчання! – козатимі Лілія Вавринів.
На її думку, з впровадженням альтернативної системи змінилися й функції вчителя у школі. Він уже не є наглядачем, який повинен змушувати учнів працювати. Вчитель став координатором та наставником. Проте, додає директор школи №28, при адаптації 200-бальної системи виникали різноманітні труднощі. Зокрема, деяким вчителям було нелегко перелаштуватися на новий лад. Про це наша журналістка поговорила з освітянами, які протягом 2022 року працювали із десятикласниками.
Як до системи адаптувалися вчителі
– Потреба у новій системі оцінювання виникла в першу чергу за запитами дітей та батьків, які бачили, що учні стресують, отримуючи негативні оцінки. Тому потрібні були зміни. Першим етапом реалізації альтернативної системи стала розробка вчителями критеріїв оцінювання до кожного виду робіт. Ми використовували не лише ті, які пропонує Міносвіти, а й власні, з досвіду роботи. Тобто педагоги розробляли критерії індивідуально до свого предмета, які діти могли б одразу зрозуміти. Тішити, що вчителі активно працювали над цим, що зблизило весь колектив. А завдяки готовим критеріям цього року, коли систему розширили на 9 та 11 класи, працювати стало набагато легше, – розповідає заступниця директора школи з навчально-виховної роботи та вчителька інформатики Оксана Мазуренок.– У накопичувальній системі кожен бал – це стимул і праця. Не робиш - не маєш, все як у життя. А успішність залежить лише від учня. Вчитель стає ментором, а дитина повинна прикладати зусилля, щоб отримати гарний бал. Це мені подобається, бо учні стали більше намагатися і працювати. Чимало дітей, які раніше не хотіли вчитись, здобули мотивацію до відвідин уроків, – додає Світлана Пелішко.
За 22 роки роботи у школі №28 нова система оцінювання стала для неї як відро холодної води на голову, жартує вчителька англійської мови Ольга Борищук.Спершу жінка не розуміла, як працювати з дітьми, а дехто зі школярів займав позицію «я проти». А здолали труднощі… завдяки комунікації. Вчителька просила певної консультації у дітей – як вони собі уявляють кількість балів за певні завдання. Усі обговорювали, і завдяки цьому наприкінці року вийшли на чітке та класне оцінювання. Крім того, зникло стереотипне ранжування на відмінників, середняків та двієчників, що дало переваги.
– Тим більше, мій предмет має нюанси: це вимова, вміння подати собі, експресивність тощо. Як на мене, англійська – це трохи театр, бо треба постійно говорити. А є діти з талантом до математики, які зосереджені, закриті та не люблять «виступи на публіку». Це не означає, що іноземну мову вони знають гірше, просто через свій характер не хочуть демонструвати це перед усіма. Тепер вони мають інші способи досягти високої оцінки – просто зробити більше завдань. Як виглядати, написати додатковий твір чи виконати проект. 12-бальна система такого не передбачала. А ще «плюсом» є відсутність часових рамок. Вчителі не бігають за «тематичною», а дають дітям шанс щось додати, – каже Ольга Борищук.
Дітям звикнути було трохи важко
За 200-бальною системою оцінювання школярки Анастасія Брайляк, Анастасія Сулимка та Анастасія Плевачук навчалися весь минулий рік. Усі троє – відмінниці та були в одному з перших класів, які випробували цей проект на собі. Наразі дівчата перейшли до 11-Б класу та альтернатива старим оцінкам «від 2 до 12» їх більше не дивує. Натомість кажуть, що нова система зблизила учнів та вчителів.- Спершу все було незрозуміло, і деякі учні та батьки навіть обурювалися. Згодом стало зрозуміло, що нова система більш об'єктивна, і ми швидко адаптувалися. Вже за 2-3 місяці оцінили, наскільки вона краща за попередню. А наприкінці семестру у спеціальних таблицях, де були види завдань та бали за них, ми переглянули успішність, – каже президентка учнівського самоврядування Анастасія Брайляк.
– Весь перший семестр ми звикали до нової системи оцінювання. Звісно, без труднощів не обійшлося, адже раніше ми з таким не стикалися. Разом із вчителями шукали вихід із ситуації, і зараз зі сміхом згадуємо, як було важко у 2022 році. А ще вчителі стали наставниками, бо за 200-бальною системою учень сам повинен хвилюватися за свої оцінки. Але освітяни дуже нам допомагали. Деякі одразу демонстрували, яку кількість балів ми маємо і скільки ще треба набрати, – каже Анастасія Плевачук.
Ми поцікавились у вчителів, як тепер діти можуть контролювати свою успішність. Адже раніше всі оцінки вносилися до щоденника учня та до класного журналу. За словами заступниці директора школи з навчально-виховної роботи Оксани Мазуренок, минулоріч учні вели паперові таблиці з оцінками. Після кожного виконаного завдання погоджували бал із учителем та записували його у свою таблицю. Цього року у школі №28 впровадили електронні журнали. Схема внесення оцінок не змінилася, лише тепер це роблять у Excel-таблиці, що значно зручніше. Вчитель записує бал учня у свою, а дитина – у свою. Наприкінці семестру чи року у педагога має вийти однаковий результат, який отримав і учень.
– Кожна дитина особисто бачить свої оцінки. Чужі – ні, бо це не правильно згідно з міністерськими вимогами! Крім того, вчитель не має права оголошувати оцінки на уроці. Це може морально травмувати дитину, адже вона порівнюватиме собі з іншими дітьми, – пояснює Оксана Мазуренок.
Чи потрібні оцінки у школі?
Цьогоріч у школі організували громадську організацію, яка називається «Простір 28». Директорка закладу Лілія Вавринів зауважує – відтепер мають право надавати консультаційні освітні послуги. Адаптовану до середньої школи 200-бальну систему оцінювання документально оформили та подали на авторське право. І вже є три школи: загальноосвітня школа №14 імені Богдана Лепкого та ліцей №21 - спеціалізована художня школа імені Ігоря Герети у Тернополі, а також приватна дитиноцентрована школа ХАБ Скул у Вінниці, з якими укладено договір про співпрацю. Ці заклади хочуть запровадити нову систему в собі.– На наш рахунок надходитимуть кошти. Вони невеликі, але ми зможемо спрямувати їх на розвиток школи. Цікаво, що приватна школа у Вінниці вирішила адаптувати альтернативну систему оцінювання з 5 по 11 класи. Ми співпрацюємо і укладатимемо нові угоди вже з іншими закладами, – додає жінка.
У Тернопільській школі №28 вводити 200-бальну систему ще й у середніх класах поки що не ризикують, каже директорка Лілія Вавринів . А що про це думають освітяни закладу? Ми поцікавились і в них.
– У 5 та 6 класах система буде неприпустимою, оскільки діти тільки адаптуються до середньої школи та звикати ще й до 200-бального оцінювання – це важко. А ось у 7-8 класах, як на мене, можна починати формувати у дітей відповідальність за власні оцінки. Але поки ми ще побачимо, як спрацюють 9-ті класи. Адже для нас цьогоріч це перший досвід, – каже вчителька англійської мови Ольга Борищук.
– У 5 класі ще триває адаптаційний період, діти виходять із початкової школи і має бути рівневе оцінювання. А ось із 6 класу, певно, я б погодилася впроваджувати 200-бальну систему. Чому? Бо дитина поступово звикає до неї і вже на виході зі старшої школи це не «новинка». Та й вчителям було б практичніше спростити для школярів критерії оцінювання уроків, – так міркує Оксана Мазуренок.
– Це оцінювання – це базові навички учнів, коли вони вийдуть зі школи, плаватимуть у дорослій житті. Їм легше буде звикнути до університетської системи оцінювання, – каже вчителька Світлана Пелішко.
І насамкінець питаємо – чи потрібно взагалі ставити оцінки дітям? На думку директорки Лілії Вавринів, це дискутивна проблема Деяким учителям оцінки заважають, але з іншого боку слід якось оцінювати рівень знань учнів. Особливо це важливо у середніх класах, коли ті привчаються до дисципліни. Тому повністю забрати систему оцінювання, на її думку, ніхто з освітян не ризикне. Хоча, це питання часу…