Очне навчання у школах під час воєнного стану в країні!

ochne-navchannyaЯк освітянин, хочу сказати, що вчителю краще в рази, коли діти в школі. Але учитель не тільки навчає, але й несе відповідальність за життя і безпеку дітей. Тому, під час повітряної тривоги усі учасники освітнього процесу евакуйовуються в бомбосховище, або тимчасове укриття! Швидко, спокійно, майже рефлекторно беруть усе необхідне (одяг, воду, їжу, ліки…) і відповідними розробленими і відпрацьованими маршрутами спускаються в укриття. 

Як бути під час перерви? Коли учні на вулиці, в туалеті, в їдальні, бібліотеці, в магазині…?

Отже, укриття! Якщо воно є в школі то це підвал, з усіма супутніми компонентами! 
Підвал часто може затопити дощовими водами, каналізаційними стоками, там тьмяне освітлення, відповідна температура та стан повітря. І будьмо реалістами! Ніякими коштами ми не зробимо з підвалів абсолютно безпечне приміщення!

Укриття має обмежену площу. Максимальна кількість людей, які одночасно можуть там перебувати, це орієнтовно 300-400 осіб. 

Чи стресує ваша дитина під час тривоги, при перебуванні в укритті?
Які потреби виникнуть?: «Хочу в туалет, їсти, пити, болить животик, голова, хочу додому…» Знаю, що батьки найчастіше не можуть дати конкретної відповіді на ці запитання. 

В укритті має бути дуже хороша вентиляція! За інших умов, через годину відбуватиметься погіршення самопочуття, запаморочення, втрата свідомості…

Якщо дитина не має навичок відповідальності щодо здобуття освіти, які формуються саме в сім’ї власним прикладом рідних, то і в школі така дитина байдужа до навчання!

Куди подіти дитину, якщо батьки працюють? 
Здобуття освіти і перебування дитини в школі, даруйте, це різні процеси. За освоєння  навчальної програми учнем відповідальні батьки ( закон України Про освіту). Навчати дітей - обов’язок вчителя. Створити безпечні умови для учнів - обов’язок директора школи та власника закладу. Але, створити-це не означає зробити неможливе. 

Який вихід? Тільки змішане навчання, де велика частка-це дистанційна освіта, різні зміни у навчальному закладі та ПАРТНЕРСЬКІ стосунки батьків і учителів! Без перекладання претензійної відповідальності один на одного!